GK News 2 - шаблон joomla Видео
Log in
updated 1:26 PM EET, Feb 4, 2020
Мобілізовані воюють з роботодавцями у судах
Юрист Володимир Орловський Фото Анни Мартинюк, ІРЦ "Правовий простір"
Юрист Володимир Орловський

Закон гарантує збереження заробітку на увесь час військової служби і встановлює відповідальність для тих роботодавців, які його порушують. Дієвість закону прямо залежить від рішучості самих військовослужбовців захищати свої права. Команда "Правового простору" у цьому допомагає. Про свій досвід захисту прав мобілізованих юрист Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров'я Володимир Орловський розповів журналістці Deutsche Welle Галині Стадник

Як пише видання DW, мобілізовані та призовники дедалі частіше втрачають свої основні робочі місця. Українські роботодавці вдаються до звільнень і невиплат зарплати, попри гарантований законом соціальний захист.

Львів’янин Микола Маланич прослужив в зоні антитерористичної операції 14 місяців. До Луганської області чоловік поїхав під час перших хвиль мобілізації, ще у серпні 2014 року, разом із своїми братами. У Львові чоловік залишив дружину та трьох доньок, а ще посаду першого заступника Державної інспекції сільського господарства у Львівській області. "Як тільки дізналися, що я їду обороняти країну у східні регіони - за два дні звільнили. Жодних тобі виплат зарплати чи збереження посади. Причому, я сам повідомив в управління про мою мобілізацію", - розповідає в інтерв’ю DW Микола Маланич.

Аби відновити справедливість чоловіку знадобилося півроку судових розглядів та неабиякий розголос у ЗМІ. Утім, як зауважує співрозмовник, справу ще не завершено, вона очікує чергового розгляду у Вищому адміністративному суді. Хоча перша інстанція повністю задовольнила позов мобілізованого і зобов'язала Держсільгоспінспекцію України сплатити заборговану зарплату і поновити на роботі Миколу Маланича, апеляційний суд скасував це рішення.

Битва до перемоги

Рішення апеляції є щонайменше дивним, каже захисник Олексій Дегтяренко, адже у Трудовому кодексі чітко обумовлено, що за особами, які проходять військову службу в особливий період, зберігається середня зарплата та робоче місце. Втім, демобілізований налаштований рішуче: "Я оскаржив рішення у вищій інстанції, я доведу суспільству і державі, що учасники АТО мають право на працю із збереженням місця. Я доб’юся свого, але назад не повернуся, бо вважаю їх зрадниками", - наголосив у розмові Маланич.

Хоча судовий спір ще не завершено, управління уже перерахувало заборговану зарплату екс-посадовцю, яку він отримав у повному розмірі.

Суди - на боці мобілізованих

Херсонцю Віктору Назаренку пощастило куди менше. Він очікує на повну виплату заборгованих грошей уже кілька місяців. Чоловік до мобілізації працював судовим експертом в Херсонському відділенні Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз і теж був звільнений із займаної посади своїм роботодавцем.

В інтерв’ю DW військовослужбовець розповідає, що неодноразово звертався з листами до керівництва установи та прокуратури забезпечити його право на зарплату і зберегти робоче місце, але всі звернення ігнорувалися. Відтак, єдиним виходом був судовий позов за безоплатної підтримки юристів Фонду милосердя та здоров'я. "Мої позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Суд зобов’язав інститут виплатити мені 35 тисяч зарплати і моральну шкоду. Рішення, до речі, було заочним, бо відповідач не приходив на слухання", -розповідає свою історію Віктор Назаренко. Утім, скаржиться чоловік, наразі повернули лише половину грошей. Тепер Назаренко працює в одному із військкоматів Херсонської області, підписавши контракт на службу в армії.

Не підписуйте заяву добровільно

Випадків порушень права на працю мобілізованих осіб є чимало, каже у коментарі DW юрист Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я Володимир Орловський. "Лише у моїй практиці це вже третя справа, а ще багато консультацій телефоном. Поради просять як учасники АТО, так і роботодавці", - зауважує Орловський.

Змінами до Кодексу законів про працю чітко визначено, що роботодавець зобов'язаний зберігати основне місце праці за мобілізованим на весь час служби в особливий період, а ще забезпечити виплату середньомісячної зарплати, пояснює юрист. Причому, мобілізований може розраховувати лише на офіційну зарплатню, про "сіру", у конвертах доплату, що є доволі поширеною практикою в Україні, - може забути, в суді цього не доведеш. Зрештою, майже неможливо довести в суді, що тебе обманом змусили добровільно написати заяву на звільнення, обіцяючи поновити на роботі після служби. А такі випадки теж є, каже юрист.

Звільняти економічно невигідно

Перш ніж порушувати закон і звільняти мобілізованого з роботи, Володимир Орловський радить роботодавцям добре порахувати витрати. "Це абсолютно не вигідно. Роботодавцю загрожує значний штраф, також доведеться віддати зарплату, яку держава уже не компенсує, плюс моральна шкода, а ще вихідна допомога, яку теж ніхто не поверне", - пояснює Орловський. Це, звісно, за умови, якщо мобілізований буде відстоювати свої права. Зазвичай, їм уже нічого втрачати, і вони активно йдуть до суду, додає юрист. Якщо ж роботодавець добросовісний і справно виплачує зарплату мобілізованому, то він вправі розраховувати на державну компенсацію.

Порушення від незнання?

На думку юриста, основною причиною порушень трудових прав мобілізованих є передусім незнання роботодавцем діючого законодавства. "Одна лише норма, яка передбачає збереження місця роботи і середньої зарплати, з весни минулого року змінювалася і доповнювалася п’ять разів, - каже Орловський. - А ще правові колізії, якими недобросовісні роботодавці могли скористатись задля звільнення призовника". Якщо усунути ці передумови - непослідовність законодавчих змін, брак роз’яснень для роботодавців - то і випадків порушень було б набагато менше, переконаний юрист. Однак, якщо роботодавець робить це свідомо, не реагуючи на звернення, то єдиним виходом залишається - суд та скарга у Держінспекцію праці.

Leave a comment

Make sure you enter the (*) required information where indicated. HTML code is not allowed.